"Кримнаш" не ваш. Луганський щоденник

Крим, як і раніше, залишається для багатьох луганчан чи не єдино можливим і дуже престижним місцем відпочинку. Ускладнюється логістика: як їхати, скільки й чим. Через Кримський міст – довго та небезпечно. Тому оптимальний варіант – по суші, через «ДНР» та Чонгар. Але тут є ножиці – те, чого росіяни бояться, для наших звично і вибирається з двох лих менше. Вбити можуть і вдома, а вдома моря немає.

Крим став порожнім. Мало людей та багато військових. Нашим – в самий раз, а росіянам страшно. Тим більше перельоти закриті, а їхати поїздом дуже довго.

Кримчан лихоманить не перший рік, але що впадає у вічі – Крим, при всьому страху, що нагнітається, будується як ніколи. Скупуються зруйновані за роки ще радянського періоду недобудови, ділянки, клаптики та квадратні метри. Росіяни активно інвестують у Крим. Хто багатший – будується ближче до моря з розрахунком на заробіток, хто трохи бідніший, скуповує будинки і дачі для того, щоб жити влітку і навідуватися цілий рік. Мода мати літній будиночок у Криму із можливістю заробітку повернулася. І дивлячись на масштаби будівництва, не скажеш, що Крим став немодним. Це як інвестиції у золото, яке в моді завжди. У цьому й якась двоїстість: їхати до Криму небезпечно, але скуповувати землю зараз – саме те.

З нового – бліндажі на пляжах.

Солдати зі зброєю на береговій лінії. Вони у своїй реальності – їм підвозять їжу, вони напоготові, вони тримають пляжі під контролем і виглядають навідників. Але це шокує перші кілька хвилин, потім стає звичним – море не змінюється від оздоблення на березі. Море вічне. І прагнення людей купатися теж вічне, попри логіку та інше.

Зникають множинні місцеві забігайлівки, які були завжди. На їх місце приходять магазини з кондиціонерами та подібність ґрунтовних модулів. Як би те саме, а зовні солідніше і дорожче. Але звичка пити вино, їсти кукурудзу, купувати чебуреки залишається вічною.

Крим як маркер добробуту та ставлення до свого життя. Для нас із «нових регіонів». У росіян, звісно, ​​свої мірила.

Ми їдемо до Криму працювати, деякі – відпочивати. А для кримчан – це нова реальність, проте вибору немає. Доводиться жити із цим. Для росіян все, що відбувається – треш. У Криму каліки – без рук-ніг, із протезами. Ідуть впевнено, у шортах, із сім'ями. До цього теж доведеться звикати, щоби не відводити погляд. Нова пільга по музеях – учасник СВО. Знижки. Вивозять сім'ї на курорт.

Росіяни відрізняються від нас зовні. Вони можуть виглядати по-різному, але жителі "республік" їдуть до Криму показати себе: свіжонарощені вії та нігті, педикюр, татуаж та татуювання, а головне – все золото, що є. І новий одяг, куплений спеціально для моря. Все, щоб пустити пилюку в очі, довести свою спроможність і престиж.

Наших через цей апломб видно відразу. І поводяться наші теж із претензією – пробувати нове, пити та вимагати своє законне по праву. Наші давно й міцно вирішили, що їм винні на роки вперед – «ми постраждали». І не соромляться заявляти про свої права та чекати на можливі преференції. Росіяни дітям купують путівки до таборів, збирають на них, відкладають. А наші останніми роками скуштували, що і море, і оздоровчі табори можуть бути безкоштовними. І серед запропонованих варіантів обирають найкраще: їм «все це належить».

Розмови про те, як там у нас, стали млявими. Цю тему оминають. Війною ситі по горло. Але військові, які тепер у Криму всюди, не дають про неї забути.

Раніше «ОстроВ» підтримували грантодавці. Сьогодні нашу незалежність збереже тільки Ваша підтримка

Підтримати

Статті

Країна
17.03.2025
16:00

Політолог Костянтин Матвієнко про перспективи перемир'я: Путін буде тягнути час, це його звична тактика

Росія в жодному разі не погодиться на перемир'я, тому це все марні розмови. Чесно кажучи, можна погоджуватися на всі вимоги Трампа, тому ще все одно Путін не піде на пропозиції, які буде висувати президент США.
Донбас
16.03.2025
20:24

Тридцять срібняків: зарплата у журналістів-зрадників хороша, але маленька... Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня колишні українські журналісти, які нині працюють на пропагандистську машину Кремля, несміливо обурилися, що їм перестали виділяти і без того невелику плату за зраду. Під час обговорення цієї «несправедливості» з'ясувалося, що дорогою...
Світ
14.03.2025
12:55

Відповідь Путіна щодо перемир'я: це було «Так» чи «Ні»?

- Це було «так» – Трампу, але «ні» – пропозиції Трампа про швидке перемир'я. Так, 25 років при владі зробили Путіна добрим дипломатом, навчили говорити «ні», вимовляючи «так».
Всі статті